* * *

Напередодні Другої світової війни — коли Східну Європу лихоманило, а Карпатська Україна проголошувала незалежність — до території теперішнього Закарпаття була прикута увага всього світу. Саме в ці часи американською медіакорпорацією Time Inc. до наших країв було відряджено фотокореспондента Вільяма Вендівера та кінематографіста Марселя Реб’є.

Результатом роботи тандему кореспондентів стала серія світлин для часопису LIFE та унікальна кінохроніка для проекту The March of Time, що зафіксувала життя євреїв Карпато-Рутенії після угорської інвазії до Карпатської України та її входження до складу Угорщини.

* * *

Хронометраж кінохроніки:

00:00:00 — синагога в Ужгороді;
00:33:05 — жінка з куркою біля будинку шойхета у Мукачеві;
00:49:10 — вуличні сцени в Мукачеві;
01:06:16 — магазин тканин Адольфа Мармельштейма у Мукачеві;
01:52:29 — надгробки на невеликому єврейському цвинтарі в Середньому;
02:16:14 — синагога на вулиці Догань в Будапешті (!) (об’єкт помилково потрапив до хроніки);
02:27:30 — група єврейських хлопчиків зі скрипками;
03:01:25 — теперішня Театральна площа в Ужгороді, будівля ресторації Мано Фюреді;
03:06:25 — вулична торгівля на теперішній площі Корятовича в Ужгороді;
03:24:27 — поліцейський регулює рух перед металевим мостом в Ужгороді (нині Пішохідний міст);
03:43:00 — прохід колони гонведів перед будівлею готелю-ресторана «Корона»;
04:11:03 — розвантаження сіна на теперішній площі Корятовича в Ужгороді;
04:40:05 — вуличні сценки на площі Корятовича в Ужгороді, баня Цегольнянської церкви;
05:35:00 — торгівля картоплею на площі Корятовича в Ужгороді.

* * *

Марсель Генрі Реб’є (Marcel Henri Rebiere) — кінематографіст та оператор французького походження. Народився в Парижі у 1896 році. Вступив на службу до Французької Армії у 1914 році, але після поранення розпочав працювати у військовій кінематографічній службі. Після війни зняв кілька документальних фільмів на замовлення уряду Франції — у Французькій Західній Африці, на Близькому Сході та в Сибіру. З 1925 року працює головним оператором кінокомпанії Compagnie Universelle Cinematographique, а вже у 1934 році стає головним оператором проекту The March of Time у Європі.

* * *

The March of Time («Марш часу») — документальний проект короткометражної кінохроніки, що транслювалась протягом 1935-1951 років у кінотеатрах США перед показами основних фільмів. Кінохроніка цього проекту була джерелом новин та різновидом розваги для мільйонів відвідувачів кінотеатрів, аж поки врешті у 1950-х телебачення не витіснило її роль. Часто зводилися навіть спеціалізовані «кінотеатри новин» в багатьох великих містах.